- гілляка
- -и, ж., розм.Те саме, що гілля.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гілляка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
конар — Конар: Конар: Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] гілка [20;VI] гілляка [17;46 1;XI] гілляка, що росте від стовбура [46 2] груба гілка [2] груба гілка, що росте від стовбура дерева [51] товста гілка… … Толковый украинский словарь
конара — Конар: Конар: Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] гілка [20;VI] гілляка [17;46 1;XI] гілляка, що росте від стовбура [46 2] груба гілка [2] груба гілка, що росте від стовбура дерева [51] товста гілка… … Толковый украинский словарь
гіллячка — и, ж. Зменш. пестл. до гілляка … Український тлумачний словник
конарище — Конарище: гілляка, гіллячище [XII] товста гілка [4] … Толковый украинский словарь
гілка — (відросток, пагін дерева, куща тощо), галузка, галузина, віта, галузь, гілляка; лапа (перев. хвойного дерева / пишна) Пор. пагін … Словник синонімів української мови
голуз — лузи, ж. Ол. Гілка, гілляка, вітка … Словник лемківскої говірки
конар — нара, ч. Гж. Гілка, гілляка галузка … Словник лемківскої говірки
говуз — гілляка … Лемківський Словничок